Спецпроект

Музейники стурбовані вогнищами біля Художнього музею

Український центр розвитку музейної справи (УЦРМС) закликає президента, лідерів опозиції, а також усіх учасників подій на вулиці Грушевського в Києві не створювати загрозу для Національного художнього музею України.

Про це повідомляє Музейний простір.

"[Наші колеги] надзвичайно стурбовані тим, що буквально під стінами НХМУ, де знаходиться колекція найцінніших творів українського мистецтва за 1000 років історії нашого народу, відбуваються сутички протестувальників з міліцією, - заявив голова правління УЦРМС Владислав Піоро. - Музейники України закликають зупинити дії, які створюють загрозу музею".

За словами Піоро, проголосовані руками 16 січня закони суттєво ускладнять роботу самих музеїв, адже фактично позбавляють їх можливості отримувати гранти з іноземних джерел.

У той же час музейники підкреслюють, що влада та опозиція повинні гарантувати безпеку та недоторканість культурної спадщини усього народу, незалежно від політичних уподобань.

"Влада, опозиція, громадські лідери, які мають вплив, повинні зробити все, щоб попередити нанесення шкоди Національному художньому музею України, - ідеться в заяві. - Інакше політики, незалежно від партійних кольорів, будуть нести спільну відповідальність перед нащадками".

Карта місця подій

Національний художній музей України знаходиться у Києві, на вулиці Грушевського, 6. Відстань від місця, де під час сутичок було підпалено автобуси, до музею - близько 100 метрів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.