Спецпроект

Музейники стурбовані вогнищами біля Художнього музею

Український центр розвитку музейної справи (УЦРМС) закликає президента, лідерів опозиції, а також усіх учасників подій на вулиці Грушевського в Києві не створювати загрозу для Національного художнього музею України.

Про це повідомляє Музейний простір.

"[Наші колеги] надзвичайно стурбовані тим, що буквально під стінами НХМУ, де знаходиться колекція найцінніших творів українського мистецтва за 1000 років історії нашого народу, відбуваються сутички протестувальників з міліцією, - заявив голова правління УЦРМС Владислав Піоро. - Музейники України закликають зупинити дії, які створюють загрозу музею".

За словами Піоро, проголосовані руками 16 січня закони суттєво ускладнять роботу самих музеїв, адже фактично позбавляють їх можливості отримувати гранти з іноземних джерел.

У той же час музейники підкреслюють, що влада та опозиція повинні гарантувати безпеку та недоторканість культурної спадщини усього народу, незалежно від політичних уподобань.

"Влада, опозиція, громадські лідери, які мають вплив, повинні зробити все, щоб попередити нанесення шкоди Національному художньому музею України, - ідеться в заяві. - Інакше політики, незалежно від партійних кольорів, будуть нести спільну відповідальність перед нащадками".

Карта місця подій

Національний художній музей України знаходиться у Києві, на вулиці Грушевського, 6. Відстань від місця, де під час сутичок було підпалено автобуси, до музею - близько 100 метрів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.