Рада прийняла закони комуністів про "заперечення фашизму"

Верховна Рада проголосувала за закони проти вандалізації пам'ятників героям Другої світової і проти тих, хто "заперечує злочини фашистів".

Відповідні закони були підготовлені фракцією КПУ.

Закони запроваджують відповідальність (до 5 років позбавлення волі) за осквернення чи руйнування пам'ятників, "споруджених у пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни".

Інший закон вносить зміни у Кримінальній кодекс, якими передбачаєть покарання (до 2 років тюрми) за "публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людяності, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснених організацією "Вафен-СС" і підпорядкованими їй структурами..."

Також каратиметься "пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення або розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників".

Лідер партії "ВО "Свобода" Олег Тягнибок зазначив, що положення закону нечіткі й неконкретні, оскільки "прибічниками фашизму можна буде вважати будь-кого, хто говорить патріотичні речі".

Історики теж відзначили нечіткість у деяких формулюваннях закону.

"Якщо викладач розповідає на лекції різні версії однієї події за різними джерелами - це буде вважатися публічним запереченням чи виправданням злочинів? - прокоментувала закон працівник Інститут історії України Марина Дубик. - А якщо видається збірка документів, яка включає у себе пропагандистські матеріали окупантів - це також підлягає дії закону?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Закони"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.