Дзержинського не повернуть на Луб'янку

Комісія з монументального мистецтва міської думи (ради) Москви прийняла рішення не повертати пам'ятник Феліксу Дзержинському на Луб'янську площу столиці РФ.

Про це повідомляє Colta з посиланням на РІА "Новості".

"Пам'ятник недоцільно наразі відновлювати, тому що це швидше політичне питання, яке може розколоти суспільство", - наголосив голова комісії Лєв Лаврьонов.

Пам'ятник засновнику ЧК [Надзвичайної комісії - першої більшовицької спецслужби - ІП] за проектом скульптора Євгена Вучетича було в 1958 році встановлено навпроти головного будинку КГБ СРСР на площі, що носила тоді ім'я Дзержинського.

Зараз пам'ятник знаходиться в парку мистецтв "Музеон" - туди він був перенесений за постановою Москради 22 серпня 1991 після невдалої спроби путчу ГКЧП. У 2008 році пам'ятник було передано у власність територіальної громади міста Москва.

На думку начальника відділу охорони художньої спадщини департаменту культури Москви Сєрґєя Половінкіна, пам'ятник необхідно залишити в парку "Музеон".

"Кількість листів за Дзержинського приблизно така ж, як і проти повернення, - зазначив чиновник. - Це говорить про те, що в московському суспільстві не сформувалося єдиної думки. Це може розколоти суспільство. Це політична проблема, яка повинна вирішуватися на найвищому рівні".

З 2000 року комісія з монументального мистецтва при Московській міській думі розглядала питання про відновлення пам'ятника п'ять разів і щоразу виносила рішення про його недоцільність - через побоювання "небажаної напруженості" в суспільстві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.