Спецпроект

Виставка книг Шевченка, виданих у XIX-XX сторіччях. СКАНИ

До 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини відкрилась виставка "Геній з геніїв", де представлені видання Шевченка різних років.

Про це повідомляє офіційний сайт музею.

На виставці представлені книги, видані від середини ХІХ ст. до середини ХХ ст.

Найдавнішими виданнями є поезії Тараса Шевченка польською мовою, видані в Києві 1862 року у перекладах Т.Марацевіча, а також офорти Тараса Шевченка з колекції В.В.Тарновського (Київ, 1891).

На виставці є видання творів Тараса Шевченка 20-30-х років минулого століття, що були заборонені радянською цензурою з середини 30-х років - оскільки до випуску цих книг були причетні репресовані українські літератори та художники.

 

В деяких з цих книг є написи та помітки рукою Павла Тичини. Зокрема, їх доволі багато у виданні під редакцією Сергія Єфремова.

Особливий інтерес становлять видання творів Шевченка років Другої світової війни, а саме "Кобзар" Тараса Шевченка, який був виданий з ініціативи Павла Тичини 1942 року в Уфі накладом 100 тисяч примірників. Цю книгу Павло Григорович розсилав багатьом бійцям на фронт.

 

Унікальною є книга віршів Тараса Шевченка, яка пройшла через фронти Другої світової війни: від Полтавщини до Волги, від Волги до Болгарії. Про це свідчить дарчий напис Тичині від майора Давида Коваля, зроблений 6 березня 1945 році в Болгарському місті Пловдиві.

Вирізняється і ювілейне видання "Кобзаря" Шевченка 1964 року, ілюстроване провідними українськими художниками.

 

Окремий розділ виставки становлять книги, видані 19-ма мовами в багатьох країнах світу: США, Канаді, Чехії, Німеччині, Болгарії, Польщі та інших.

А це Шевченко з колекції Національного музею книги і друкарства

Виставка триватиме до 20 березня 2014 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.