У Львові - наукова школа про місто і міський простір

1-8 липня 2014 р. у Львові проходитиме Шоста міжнародна літня школа суспільних наук в Україні.

Про це повідомляє Центр міської історії.

Шоста міжнародна літня школа суспільних наук намагатиметься представити місто як ключовий аспект у питаннях приналежності, місця, влади та пересікання суспільства й держави у міському просторі.   

Мета літньої школи – розглянути місто із погляду різних суспільних наук та суміжних галузей, а саме: історії, соціології, антропології, політології, економіки, архітектури та урбаністики.

Наша регіональна перспектива – це колишній Радянський Cоюз, Центральна, Східна й Південно-Cхідна Європа. Школа переважно зосереджується на ХХ і ХХІ сторіччях, але теми, пов’язані із ХІХ сторіччям, теж запрошуються.   

Літня школа є міждисциплінарною і відбувається у форматі семінарів. Кожен учасник представить варіант власної доповіді, який попередньо буде прочитаний учасниками і експертами, та отримає коментарі від українських і закордонних науковців та інших учасників.

Літня школа відкрита для аспірантів та молодих науковців (до шести років після захисту дисертації). Особливо вітаються теми із галузі теоретичних та емпіричних досліджень. Робоча мова літньої школи – англійська.

Як подати заявку?

Для участі в літній школі потрібно надіслати заявку учасника (що включає опис наукового проекту на 500 слів) і додати свій життєпис. Бажано також надіслати  взірець науково письма, як-от конференційну доповідь, розділ із дисертації чи публікацію (не обов’язково).

Заявки потрібно надсилати електронною поштою на адресу ukrainesummerschool@gmail.com до 15 квітня 2014 р.

Заявку учасника можна отримати за адресою ukrainesummerschool@gmail.com або завантажити тут.

Організатори:

Кафедра українських студій Оттавського університету (Канада)
Фундація ім. Володимира-Юрія Даниліва (Канада)
Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Україна)
УніверситетПариж-Захід - Нантер-ла-Дефанс (Франція)
Французько-Білоруський Центр Європейських студій (Білорусь)
Вища школа соціальних наук (EHESS) (Франція)

Дивіться також: "Львів пострадянський - місто, про яке не хочуть знати"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.