В Інституті нацпам'яті розповіли про плани і реформи

Український інститут національної пам’яті стане "інструментом політики подолання тоталітарного минулого". "Йдеться про формування суспільного імунітету проти порушень прав людини", — зазначив новий директор УІНП, історик Володимир В’ятрович.

Про це повідомляє кореспондент Історичної Правди.

На думку, історика, події цієї зими — від розгону студентського Євромайдану до розстрілу мирних протестантів — продемонстрували, що в Україні здійснюється спроба відродження практик радянського зразка.

"Такі дії лише посилювали протест українців, який переріс у справжнє повстання. Українське антирадянське повстання, - підкреслив голова УІНП. - Елементами цього повстання була стихійна десовєтизація: практично всюди, де повставали люди, вони зносили символи радянської епохи", — говорить історик.

За словами В'ятровича, антирадянську суть повстання Майдану зрозумів російський президент Владімір Путін — він побачив у ньому загрозу для своїх планів відродження СРСР. Тому й пішов на безпрецедентні кроки з організації диверсій на українській території та силову анексію її частини.

"Для протистояння цій агресії та спроб повернення України в тоталітарне минуле вже недостатньо стихійної дерадянізації, якою був Майдан, — говорить В’ятрович. — Вона має перерости у державну політику".

"Стихійна дерадянізація Майдану має перерости у державну політику, - зазначив новий керівник УІНП. - Тому головне завдання для мене — перетворити УІНП в інструмент політики подолання тоталітарного минулого за аналогом таких інституцій у посткомуністичних країнах Європи".

Для цього УІНП найближчим часом буде повернуто статус органу державної влади.

Наступним кроком має стати прийняття спеціального закону про інститут, який забезпечив би його незалежність від політичної ситуації в країні, зокрема через "спеціальну процедуру обрання керівництва за участю президента, ВР та громадськості".

Інститут має перебрати документи комуністичних спецслужб, які досі зберігаються в силових та правоохоронних органах сучасної української держави - СБУ, МВС, Служби зовнішньої розвідки.

Саме ці архіви мають стати джерельною базою для розвінчування численних міфів радянської доби, які й сьогодні намагається використовувати російська пропаганда, наголосив історик.

Також В’ятрович окреслив напрямки роботи УІНП:

    - архівний (організація архіву національної пам’яті і максимально зручного доступу усіх бажаючих до його матеріалів);

    - дослідницький (організація наукових досліджень на базі архівних матеріалів);

    - інформаційно-освітній (інформування громадськості про результати досліджень, реалізація освітніх проектів. "В результаті широкої інформаційної роботи абсолютна більшість громадян цих країн Європи сьогодні не сприйняла б спроб реабілітації режимів, - додав директор УІНП. - Не кажучи вже про намагання використати притаманні їм практики";

    - робота з місцями пам’яті (музеї, заповідники, пам’ятники).

"Подолання тоталітарного минулого не тільки зупинить небезпечні рецидиви, спроби відновити тоталітарні практики, але й є інструментом протистояння зовнішній агресії", — наголосив В'ятрович.

Як відомо, кандидат історичних наук, директор Галузевого державного архіву СБУ (2008-2010) Володимир В'ятрович був призначений керівником УІНП 26 березня 2014 року.

Створений за президентства Віктора Ющенка Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість було створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

З 2006 до 2010 року УІНП очолював Ігор Юхновський, з 2010 до березня 2014-го - Валерій Солдатенко.

Дивіться також інші матеріали за темою "УІНП"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.