Мобільному зв'язку - 41 рік. ФОТО

41 рік тому було здійснено перший дзвінок з мобільного телефону у світі. 3 квітня 1973 року інженер компанії Motorola Мартін Купер вперше подзвонив із прототипу стільникового телефонного пристрою - прямо з вулиці.

Стоячи навпроти готелю "Хілтон" на Шостій авеню в Нью-Йорку, Купер подзвонив керівникові дослідницького відділу компанії Bell Laboratories Джоелу Енгелю, котрий перебував на прес-конференції в будівлі готелю.

"Я сказав: "Джоел, я тобі двоню зі стільникового телефону, справжнього стільникового, переносного, я можу тримати його однією рукою", - згадує Купер. - Мені здалося, що я почув, як скреготнули його зуби, але Енгель ввічливо закінчив дзвінок".

Bell Labs належали компанії AT&T - конкуренту "Мотороли" на ринку мобільного зв'язку. Однак вони зосереджувалися на так званих "автомобільних" телефонах - це були апарати вагою під 15 кг, розташовані у салонах авто.

 3 квітня 1973 року, момент першого дзвінка з мобільного

Підрозділу, в якому працював Купер, удалося сконструювати пристрій вагою трохи більше 1 кг. Його вже можна було назвати "переносним".

"Ми показали прототип президенту США, - згадує Купер. - І Рональд Рейган сказав: "Чому ми всі не можемо користуватися таким?"

Мартін Купер розмовляє за допомогою першого комерційного мобільного апарату DynaTAC. Цей телефон з'явився на ринку у 1983 році

На ринок перший комерційний мобільний телефон вдалося вивести аж через 10 років, у жовтні 1983-го - це був апарат під назвою DynaTAC. Він коштував $3,9 тисяч - приблизно $10 тисяч на сучасні гроші.

"Ми були впевнені, - говорить Купер. - Колись така штука буде у кожного".

В Україні перший мобільний зв'язок здійснив 1 липня 1993 року тодішній президент Леонід Кравчук (дивись ВІДЕО).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.