ЕРДОГАН ВИБАЧИВСЯ ПЕРЕД ВІРМЕНАМИ ЗА МАСОВІ УБИВСТВА

Прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган першим в історії Туреччини із керівників держави приніс співчуття нащадкам вірмен, убитих солдатами Османської імперії під час Першої світової війни.

Про це пише DW.

В офіційній заяві, опублікованій в середу, 23 квітня, глава турецького уряду назвав події 1915 року "нелюдськими".

Як пише агентство Reuters, посилаючись на одного з турецьких урядовців, це перший випадок, коли прем'єр-міністр Туреччини приносить "настільки щирі співчуття".

"Ми бажаємо, щоб душі вірмен, загиблих в подіях початку ХХ століття, спочивали зі світом, а їхнім онукам передаємо свої співчуття", - заявив Ердоган.

Одночасно він вказав на "схожі звичаї і традиції" вірмен і турків і закликав не перетворювати історію на "політичний інструмент".

Крім того, Ердоган висловив надію на те, що обидва народи "зможуть разом і гідним чином згадати про своє минуле і про втрати".

Він закликав також спільно вивчати історичні події, цитує слова Ердогана агентство ІТАР-ТАСС.

Як відомо, під час Першої світової війни турецькими солдатами при організації "переміщення" було фактично вбито за різними оцінками до 1,5 мільйона осіб.

Туреччина досі відмовлялася визнати ті події геноцидом.

Визнання геноциду вірмен є обов'язковою умовою для вступу Туреччини в ЄС.

21 країна у світі офіційно визнала масові репресії 1915-18 років геноцидом (серед них Німеччина, Франція, Італія, Польща, Росія, Швеція).

Україна не визнала трагедію вірмен геноцидом (за винятком Криму, чия місцева рада проголосувала за визнання у 2005 році). Авторитетні історики оцінюють втрати вірмен, які проживали на території Османської імперії, в 1-1,5 млн жертв.

В 1914 році, до початку масових репресій, у світі нараховувалося 4,1 млн вірмен. З них 2,1 млн мешкали в Османській імперії, 1,7 млн - у Російській (в тому числі й на території України), інші були в діаспорі.

Читайте також:

Глава турецького уряду шантажував Януковича геноцидом

Що вважав геноцидом автор терміну "геноцид"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.