Слов'янськими терористами керує історичний реконструктор. ФОТО

Керівник банди, яка діє у Слов'янську, громадянин РФ Іґорь Ґіркін під псевдонімом "Стрєлок" виявився палким прихильником військово-історичного руху.

Відповідні фотографії розмістив у своєму ЖЖ користувач bmpd.

За його словами, відставний офіцер ФСБ Ґіркін давно захоплювався військово-історичною реконструкцією і засвітився в багатьох фестивалях.

Ось росіянин у імперському однострої:

Легіонер Римської імперії

Користувач пише, що Ґіркін найчастіше брав участь у реконструкціях Добровольчої Армії, яка пізніше перетворилася у Зброїні сили Півдня Росії (білогвардійські формування 1917-20 рр., вони ж за іменем свого командира - "денікінці").

 Форма, схоже, білогвардійська або РІА, погони - унтер-офіцерські

З кулеметом проти червоноармійців:

 

В денікінській зимовій формі:

 

Кулеметник Робітничо-селянської червоної армії:

 У лівого реконструктора - петлиці замість погон, тобто йдеться про Червону армію до 1943 року. Ґіркін нібито сержант, реконструює 75-ту морську стрілецьку бригаду

Викрадач місії ОБСЄ в однострої часів Наполеонівських війн:

Форма унтер-офіцера Московського драгунського полку, знято найімовірніше на реконструкції Бородинської битви

Характерна денікінська нашивка на рукаві:

 

І подібна нашивка на "командуючому силами самооборони Донецької народної республіки":

 

Про кримінальну складову реконструктора Ґіркіна читайте на Українській Правді.

Дивіться також інші матеріали за темою "Реконструкція"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.