Спецпроект

Донецькі музейники розповіли, як віддали сепаратистам зброю

Терористи із самопроголошеної "Донецької народної республіки" вилучили музею в меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбас" макет протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, а також два масогабаритних макети автоматів АК-47 "для захисту республіки".

Про це повідомляє "ОстроВ" із посиланням на адміністрацію Донецького обласного краєзнавчого музею.

За повідомленням музейників, до них із офіційним листом звернулася так звана "Рада Донецької народної республіки" з проханням дозволити оглянути наявні в музеї зразки стрілецької зброї.

Представникам ради ДНР було дозволено оглянути експозицію військово-історичного музею у меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбасе!", де представлені масогабаритні макети зброї періоду Великої Вітчизняної війни.

В ході огляду сепаратисти проявили інтерес до протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, зразка 1941 року. Такі рушниці призначені для боротьби з легкими та середніми танками на відстані до 500 м, а також проти кулеметів, гармат, амбразур, дотів, дзотів.

Виробництво ПТРС було розпочато в листопаді 1941 року і було припинено у 1945 році, всього було випущено 190 615 шт. рушниць цього типу.

 ПТРС-41

Представлений в експозиції зразок був у 1981 році переданий музею з військової частини міста Ніжина Чернігівської області. Його було перероблено у майстерні з ремонту зброї у стан, непридатний для стрільби.

"Представники "Ради ДНР" звернулися з проханням передати їм рушницю для захисту республіки. Але музей не має права передавати такі експонати без дозволу вищих органів. Про ситуацію проінформовано обласну державну адміністрацію, правоохоронні органи", - зазначає адміністрація музею.

Тим не менш, 10 травня п'ять терористів, троє з яких були озброєні автоматами, прийшли до військово-історичного музею і вимагали видати їм рушницю з метою детального вивчення можливості її використання для захисту "ДНР".

"Співробітниками музею було викликано наряд державної служби охорони та слідчих органів, які детально зафіксували факт вилучення макетів зброї, - йдеться у повідомленні музею. - Щоб уникнути ескалації напруженості було ухвалено рішення про тимчасову передачу представникам "Ради Донецької Народної Республіки" ПТРС та 2-х масогабаритних макетів автоматів АК-47 із оформленням відповідних документів".

Дивіться також: Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.