Спецпроект

Донецькі музейники розповіли, як віддали сепаратистам зброю

Терористи із самопроголошеної "Донецької народної республіки" вилучили музею в меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбас" макет протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, а також два масогабаритних макети автоматів АК-47 "для захисту республіки".

Про це повідомляє "ОстроВ" із посиланням на адміністрацію Донецького обласного краєзнавчого музею.

За повідомленням музейників, до них із офіційним листом звернулася так звана "Рада Донецької народної республіки" з проханням дозволити оглянути наявні в музеї зразки стрілецької зброї.

Представникам ради ДНР було дозволено оглянути експозицію військово-історичного музею у меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбасе!", де представлені масогабаритні макети зброї періоду Великої Вітчизняної війни.

В ході огляду сепаратисти проявили інтерес до протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, зразка 1941 року. Такі рушниці призначені для боротьби з легкими та середніми танками на відстані до 500 м, а також проти кулеметів, гармат, амбразур, дотів, дзотів.

Виробництво ПТРС було розпочато в листопаді 1941 року і було припинено у 1945 році, всього було випущено 190 615 шт. рушниць цього типу.

 ПТРС-41

Представлений в експозиції зразок був у 1981 році переданий музею з військової частини міста Ніжина Чернігівської області. Його було перероблено у майстерні з ремонту зброї у стан, непридатний для стрільби.

"Представники "Ради ДНР" звернулися з проханням передати їм рушницю для захисту республіки. Але музей не має права передавати такі експонати без дозволу вищих органів. Про ситуацію проінформовано обласну державну адміністрацію, правоохоронні органи", - зазначає адміністрація музею.

Тим не менш, 10 травня п'ять терористів, троє з яких були озброєні автоматами, прийшли до військово-історичного музею і вимагали видати їм рушницю з метою детального вивчення можливості її використання для захисту "ДНР".

"Співробітниками музею було викликано наряд державної служби охорони та слідчих органів, які детально зафіксували факт вилучення макетів зброї, - йдеться у повідомленні музею. - Щоб уникнути ескалації напруженості було ухвалено рішення про тимчасову передачу представникам "Ради Донецької Народної Республіки" ПТРС та 2-х масогабаритних макетів автоматів АК-47 із оформленням відповідних документів".

Дивіться також: Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.