В Одесі триває суд про демонтаж Катерини Другої

Завтра Одеський апеляційний адмінсуд розпочне розгляд скарги на вердикт першої інстанції за позовом про демонтаж пам'ятника "Засновникам Міста" (Катерині II-ій).

Про це повідомляє Думская.net із посиланням на апарат суду.

Позивачі - мешканка Одеси Надія Содоль і Спілка громадських організацій "Асоціація козацьких товариств "Січ" - оскаржили рішення окружного адмінсуду від 17 вересня 2012 року, який відмовився задовольнити їхні вимоги про демонтаж "монархічного" монумента і повернення на Катерининську площу пам'ятника морякам броненосця "Князь Потьомкін-Таврійський".

Апеляційну скаргу буде розглядати колегія суддів на чолі з Олександром Єщенко.

Пам'ятник Катерині II в Одесі був установлений на Катерининській площі в 1900-му році. Під час подій Української революції 1917-21 років його знесли. Фрагменти бронзової цариці і фігури засновників Одеси опинилися у краєзнавчому музеї.

На постаменті спершу встановили погруддя Адама Міцкевича, потім величезну голову Карла Маркса, яку пізніше замінили на пам'ятник у повний зріст. Втім, гіпсовий Карл Маркс виявився нестійким і його просто здуло сильним вітром.

Пам'ятник "Засновникам Одеси" - Катерина і її чотири фаворити, яких хочуть повернути у музей

Під час Другої світової війни румунські окупанти намагалися встановити на порожньому постаменті пам'ятник Гітлеру. На початку 1950-х постамент демонтували. В 1965 році на площі поставили пам'ятник морякам-потьомкінцям, котрий простояв до літа 2007 року, коли його перенесли на Митну площу, до погруддя матросу Вакуленчуку .

У жовтні 2007 року на площі відкрили відтворений пам'ятник "Засновникам міста".

Як відомо, до XIX-го сторіччя на місці нинішньої Одеси існувало поселення Хаджибей і османська фортеця. У 1789 році козацькі полки під проводом Хосе де Рібаса першими видерлися на стіни фортеці, захопивши Хаджибей.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.