Спецпроект

У США відкрився меморіал жертвам теракту 11 вересня. ФОТО

На місці знищеного внаслідок атаки терористів Світового торгівельного центру у Нью-Йорку відкрився меморіально-музейний комплекс.

Музей побудовано на місці веж-близнюків, де загинуло близько трьох тисяч людей, повідомляє Іtv.com.

Серед перших відвідувачів музею були родичі жертв трагедії та особи, які брали участь у його створенні.

 Вивіска й телефон зі станції метро під СТЦ

Загалом там розміщено близько 10 тисяч експонатів.

 Рятувальна драбина з пожежного авто

Серед них є залишки конструкцій бізнес-центру, обручки та голосові повідомлення жертв.

 

В музеї також є сховище, де розміщені неідентифіковані предмети.

 

"Але він тут, я знаю, що він тут", - сказала відвідувачка та дружина чоловіка, який загинув 11 вересня Моніка Айкен. Вона так і не отримала його тіло.

"Сходи Тих, Хто Вижив" - проліт аварійних сходинок, якими спускалися під час евакуації люди, котрі працювали в СТЦ

Хтось із перших відвідувачів уже розкритикував продаж товарів у сувенірній лавці.

Сам музей розташований на 110 тисячах кв. м. На його створення було витрачено $700 млн.

"Остання колона" - вціліла частина конструкції СТЦ

Раніше частина артефактів зі Світового торгівельного центру розташовувалася в Музеї новин у Вашингтоні.

Дивіться також:

Музей 9/11 у Нью-Йорку почав брати гроші за вхід

2001: записи атак на обидві вежі СТЦ і Пентагон. ВІДЕО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.