Відкрився сайт, присвячений усній історії

Відкрито сайт Української асоціації усної історії (УАУІ). Хто цікавиться процесом безпосередньої передачі та запису спогадів людини (за допомогою аудіо- чи відеотехніки), отримав новий інструмент. Історики отримають нові джерела.

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців і технічної фіксації їхніх спогадів.

УАУІ - недержавна добровільна громадська організація. Створена у Харкові в жовтні 2006 року з ініціативи учасників міждисциплінарної наукової конференції „Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія та практика досліджень".

Адреса сайту Української асоціації усної історії - oralhistory.com.ua.

Головними завданнями УАУІ проголошено:

- створення тимчасових робочих груп у складі вітчизняних та зарубіжних фахівців для проведення науково-дослідницьких робіт;

- організація наукових конференцій, семінарів, літніх шкіл;

- забезпечення обігу фахової інформації, а саме: створення всеукраїнської бази даних з усної історії і обмін інформацією наукового та організаційного характеру між фахівцями в галузі усноісторичних та суміжних дисциплін;

- редакційно-видавнича діяльність;

- надання різного роду інтелектуальних послуг, а саме: рецензування, редагування, укладання оглядів зарубіжної наукової літератури, анотованих бібліографій тощо, здійснення наукової експертизи й надання консультацій з усноісторичної тематики;

- організація циклів публічних лекцій, виставок, презентація нових книг, науково-просвітницька діяльність.

Як відомо, у березні 2012 року відкрився український сайт, присвячений жіночій/ґендерній історії.

В січні 2012 року історики Андрій Портнов і Володимир Маслійчук запустили сайт для академічного спілкування істориків Historians.in.ua.

В серпні 2011 року сайт, присвячений історії України, відкрила газета "День".

Дивіться також інші матеріали за темою "Усна історія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.