Спецпроект

Голова Держдуми приїде у Крим до пам'ятників і музеїв

6 червня відбудеться "робочий візит" голови Державної думи Росії Сєрґєя Наришкіна в Крим.

Чиновник планує відвідати Сімферополь, Бахчисарай і Ялту, повідомляє управління по зв'язках з громадськістю Держдуми.

У ході візиту планується участь в урочистій церемонії закладання капсули в с. Мирне в місці будівництва меморіального комплексу, присвяченого жертвам фашистського концтабору, що розташовувався в роки Другої світової війни в радгоспі "Червоний" (біля Сімферополя).

Рішення про побудову меморіалу було прийнято ВР Автономної республіки Крим в Україні у листопаді 2012 року.

Також Наришкін візьме участь в урочистій церемонії відкриття пам'ятника "Сергій Радонезький - збирач землі російської", приуроченої до святкування 700-річчя від народження цього московського святого XIV сторіччя.

Планується також відвідання Ханського палацу Національного Бахчисарайського історико-культурного заповідника", відкриття відділення Російського історичного товариства в Криму в Лівадійському палаці і участь у нараді оргкомітету з підготовки заходів, пов'язаних із 100-річчям від початку Першої світової війни, відкриття VIII Міжнародного фестивалю "Велике Російське Слово" в Ялті.

Нагадаємо, Сєрґєй Наришкін, який раніше був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, з 2012 року очолює Російське історичне товариство.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.