Студенти істфаку КНУ ім.Шевченка вимагають перевиборів декана

Студенти історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка організували акцію протесту, вимагаючи перевиборів "нового старого" декана істфаку. На думку учасників акції, нещодавні вибори відбулися з порушенням.

Про це повідомляє кореспондент Історичної Правди.

В акції під памятником Тарасу Шевченку взяли участь понад 100 студентів та викладачів КНУ. Вони вимагали від міністра освіти Сергія Квіта звернути увагу на переобрання "нового старого декана" Віктора Колесника, якого обрала вчена рада, а не студентство.

За словами організаторів акції, 21 травня відбулася вчена рада факультету, на котрій було обрано деканом Віктора Колесника [обіймає цю посаду останні кілька років - ІП]. Колесник отримав 13 голосів, 11 голосів було віддано за професора Івана Патриляка.

"Вирішальними і фатально остаточними були голоси так званого "представництва студентства", а саме голови студентського парламенту Макаревич Антоніни, яку ніхто не обирав і яка перебуває в родинних зв'язках з Колесником В.Ф, - ідеться в заяві ініціативної групи. - Та голови профбюро студентів Недяла Дмитра (1 курс), якого також ніхто не обирав".

Студенти вимагають провести нові прозорі вибори замість обирати декана "на договорняках". Перед цим, на думку активістів, слід на загальних зборах студентів провести вибори голови студпарламенту і профбюро історичного факультету.

Вимоги студентів істфаку:

1. Відставка голови профбюро студентів факультету і голови студентського парламенту факультету.

2. Обрання на загальних зборах студентства голови профбюро, голови студентського парламенту і голови наукового товариства студентів та аспірантів факультету (останнє місце наразі вакантне).

3. Визнання виборів декана історичного факультету 21 травня недійсними.

4. Проведення перевиборів декана за участі легітимних представників студенства

Cтуденти й частина викладацького складу вишу направили петицію в Міносвіти, яка б гарантувала проведення нових прозорих виборів під керівництвом самого відомства.

Вони підкреслили, що цей випадок є черговим аргументом за внесенння до освітнього законодавства права вето студентів на рішення вченої ради.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.