Спецпроект

У Музеї Шевченка - виставка юних художників

В Національному музеї Тараса Шевченка працюватиме творча бієнале живопису учнів київських художніх шкіл і відділень "Мистецька палітра Києва".

Ініціатор заходу - Київський методичний центр закладів культури та навчальних закладі, повідомляє прес-служба НМТШ.

Виставка триватиме з 4 до 15 червня 2014 року.

Бієнале живопису – презентація кращих творчих робіт учнів старших класів, випускників дитячих художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв міста Києва, лауреатів міських, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, яка проводиться раз на два роки.

За багаторічною традицією для підсумкової виставки молодим художникам відкривають двері провідні музеї Києва.

З нагоди святкування 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка цьогорічна бієнале живопису "Мистецька палітра Києва" проводиться в Національному музеї Тараса Шевченка під гаслом "Всім серцем любіть Україну!".

На виставці представлено 86 робіт учнів старших класів і випускників дев’яти дитячих художніх шкіл (5-6 класи) та десяти художніх відділень шкіл мистецтв (6-8 класи). Тематика робіт різноманітна: від натюрмортів до композицій, пов’язаних з українськими традиціями і творчістю Т. Г. Шевченка.

Переважна більшість представлених робіт виконана в техніках акварелі,гуаші, темпери, акрилу, які є базовими в художньому навчанні дітей.

Дивіться також: "У Печерській лаврі показують картини Шевченка"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.