ДЕКАН ІСТФАКУ КНУ ПОДАВ У ВІДСТАВКУ

Декан історичного факультету Київського національного університету ім.Шевченка Віктор Колесник звільнився з посади.

Заяву Колесника про звільнення підписав ректор університету, повідомили Історичній Правді джерела в адміністрації КНУ.

Як відомо, у травні 2014 року студенти істфаку влаштували акцію протесту проти результатів виборів декана, які відбулися 21 травня на вченій раді факультету. Чинний декан Колесник отримав 13 голосів, його візаві Іван Патриляк - 11 голосів.

На думку студентів, вибори відбулися з порушенням процедури. Вирішальними голосами на цих виборах були голоси голів студпарламенту і профбюро факультету - осіб, які не були обрані студентством. Учасники акції протесту вимагали спершу прозоро обрати представників студентства, а потім провести перевибори декана.

За даними джерела, для розгляду скарг студентів істфаку була створена комісія ректорату КНУ. За наслідками її роботи результати виборів 21 травня визнані недійсними. Таким чином, Віктор Колесник став в.о. декана. Після цього він написав заяву про звільнення з посади, залишившись завідувачем кафедри.

Нові вибори декана історичного факультету призначені на осінь.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.