У Польщі встановили пам'ятник Леніну, який пісяє. ФОТО

На Центральній площі краківського району Нова Гута встановили монумент Леніну, який пісяє.

Відповідні фото опублікував у своєму Facebook Адам Ґричинський, датувавши знімки 7 червня 2014 року.

Схоже, що йдеться про монумент, який уже виставлявся на центральній площі району у 2012 році. Тоді Радіо Краків повідомило, що невеличка скульптура Леніна, з якої виливається вода, має назву "Фонтан майбутнього".

Скульптура є рімейком великого монументу, який стояв на центральній площі Нової Гути в часи соціалістичної Польської народної республіки.

Монумент виконано в яскраво-салатовому кольорі

Зараз центральна площа району носить ім'я Рональда Рейгана.

 

Після кількох днів презентації в центрі району пісяючий Ленін переїде в сади міської лазні.

Нова Гута - житловий масив, збудований у 1940-50 роках як зразкове соціалістичне місто. Обслуговував металургійний комбінат імені Леніна, збудований тоді ж.

Зараз район - у складі Кракова. Металургійний комбінат носить ім'я Тадеуша Сендзимира [інженера зі Львова, який став новатором американської металургії XX сторіччя], належить "Арселор Міттал".

Соціалістичний монумент. Фото: lovekrakow.pl

Пам'ятник Леніну в Новій Гуті був споруджений на центральній площі Нової Гути у 1973 році. Це був найбільший пам'ятник Леніну в Польщі. Важив 7 тон. Знесений у 1989 році.

 

Як відомо, у травні 2012 року в Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У жовтні 2013 року у польському Гданську без дозволу місцевої влади було встановлено пам'ятник червоноармійцю, який ґвалтує жінку.

8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.