П'ятий сезон "Гри престолів" зніматимуть у палаці в Іспанії. ФОТО

Деякі сцени п'ятого сезону серіалу "Гра престолів" зніматимуть у музеї - мавританському замку-палаці в іспанській Севільї.

Про це повідомляє сайт HBO.

Алькасар [міська цитадель] міста Севілья "зіграє" роль Водяних Садів - палацу-резиденції правителів вигаданої країни Дорн у фентезійному світі Семи Королівств.

 Внутрішнє подвір'я алькасару - так званий "Дівочий Двір"

Водяні Сади розміщуються на березі моря, під південним сонцем, з мармуровими колонами і портиками, помаранчевими алеями тощо.

Сад довкола палацу в Севільї - пальми, помаранчеві дерева і трояндові кущі

Повідомляється, що й інші пов'язані з Дорном сцени будуть відзняті в Іспанії.

Севільський алькасар - пам'ятка архітектури в іспанському місті Севілья. Перший укріплений пункт на місці нинішньої цитаделі збудували араби після захоплення Піренеїв у VIII сторіччі. Замок-палац почали будувати в часи мусульманської династії аль-Мохадів (XII сторіччя).

Мусульманська архітектура внутрішніх приміщень

В 1248 році Севілья була відвойована християнськими військами Кастилії, Арагона і Наварри. У 1360-х роках король Кастилії Педро І почав нову розбудову замку. Алькасар є одним із найкращих зразків так званої "мудехарської" архітектури - синтезу мавританського і готичного стилів.

Палац Педро Першого на території алькасару

Севільська цитадель є найстарішим замком Європи, який досі використовується королівською родиною. Верхні поверхи алькасару є офіційною резиденцією короля Іспанії.

З 1987 року Севільський алькасар належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.