Спецпроект

В Мінську відкрили оновлений музей Великої вітчизняної. ФОТО

У Мінську відкрили оновлену експозицію Білоруського державного музею Великої вітчизняної війни.

На відкритті музею побувала Гістарычная праўда.

Старий Музей ВВВ вимагав "модернізації відповідно до сучасних музейних трендів", наголошують білоруські журналісти.

Над оновленим музеєм - червоний прапор

У перший день подивитися на музей прийшло дуже багато людей. Миттєво утворилися черги ...

Прейскурант. 1000 білоруських рублів = 1 грн

Попередня експозиція створювала враження, що це музей історії партизанського руху в окупованій нацистами Білоруській РСР - через сильний акцент, зроблений на "народних месниках".

 

У новому музейному комплексі партизанська складова хоч і значна, але все ж більш гармонійно вписана в загальний контекст.

1 вересня 1939 року...
...17 вересня 1939 року

Лише побіжно згадується про участь жителів Західної Білорусі в Вересневій кампанії 1939 року. Разом із тим тоді мундири Війська Польського на себе одягли 70 тисяч білорусів і багато з них загинули в ході запеклих боїв з нацистами, зазначає видання.

Зразок етикетки до експонату

Особливий інтерес викликає "розповідь" про життя в БРСР в 1940-1941 роках. Відвідувачам за допомогою інтерактивного меню пропонують подивитися унікальну архівну хроніку, що розповідає про життя в областях (в тому числі і новоприєднаних) радянської Білорусі:

 Натискаєш на карту - і на екрані хроніка, що розповідає про життя відповідного регіону

Видання наголошує, що хотілось б в оновленій експозиції побачити більше експонатів з 1920-30-х років, коли Західна Білорусь перебувала у складі польської держави.

У партизанській зброярні

"Так, це не радянська історія, але така доля нашої Білорусі, яка майже цілих 20 років була розділена між Другою Річчю Посполитою та СРСР, - зазначає "Гістарычная Праўда". - Але від цього історія Західної Білорусі та її жителів не перестала бути нашою, білоруською історією".

 Радянські мінометники

На думку, головним плюсом нового музею стали чудово зроблені діорами, що розповідають про різні етапи війни, і величезна кількість оригінальних зразків і копій військової техніки воєнних років.

Фігури союзників по антигітлерівській коаліції. Це американець, є ще француз і британець, поляка немає

Як відомо, на відкритті оновленого музею ВВВ в Мінську був присутній президент РФ Владімір Путін, який заявив, що учасники Другої світової війни в Білорусі воювали за єдність білорусів і росіян.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.