Спецпроект

У Музеї Голодомору - виставка про допомогу США у 1920-х

До дня незалежності США Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує міжнародну виставку "Американська допомога голодуючій Україні. 1921–1923 роки".

Про це повідомляє прес-служба музею.

Завдяки безкорисливій допомозі благодійних організацій США було врятовано від голодної смерті мільйони українських громадян, йдеться в повідомленні.

Філантропна діяльність іноземців викликала щиру вдячність та повагу населення. Прагнучи применшити авторитет американських благодійників радянське керівництво затаврувало їх як "шпигунів" та "контрреволюціонерів".

Організатори заходу прагнуть відновити історичну справедливість й активізувати діалог між українським та американським народами, дослідити причини голодомору 1921–1922 рр. в Україні, розкрити значення й форми американської благодійної допомоги, висвітлити відносини й ставлення радянського уряду до іноземних організацій.

Експозиція виставки складається з інформаційних плакатів, архівних документів у виставкових вітринах, відеофільму та екранного панно.

В експозиції представлено оригінальні архівні документи, світлини, періодичні видання й листівки, які висвітлюють діяльність американських благодійних організацій в Україні упродовж 1921–1923 рр.

Захід організовано спільно з благодійним фондом "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" та Інститутом юдаїки за підтримки посольства США в Україні 9 липня 2014 року о 15.00

Відкриття виставки: 9 липня 2014 року о 15:00. Зала пам’яті Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні", Київ, вул. Лаврська, 3.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.