Спецпроект

Відкрито голосування за національні реліквії України. ФОТО

Активісти укладають громадський рейтинг національних реліквій та святинь. Ідеться про знакові для спільної історичної пам'яті предмети, які перебувають у державних музеях та приватних колекціях в Україні та поза її межами.

Про це Історичній Правді повідомили організатори проекту.

"За умов, коли єднання українців є головною умовою збереження нашої держави, спільна національна спадщина стає тим невичерпним ресурсом, якого нас ніхто не зможе позбавити, - наголошують активісти. - Наша спадщина – це ті реліквії та святині, які впевнюють нас у надійних та незаперечних підставах українства, наших традицій, духу, воєнної звитяги".

Організатори наголошують, що йдеться не про географічні місця та споруди, а саме про окремі артефакти.

"Під реліквіями ми маємо на увазі рухомі пам'ятки, - зазначив координатор проекту, історик Кирило Галушко. - Йдеться про речі, які гідні найбільшої шани в народі. Вони можуть перебувати у різних місцях країни, але без них неможливим є живе биття історичного пульсу нації і країни".

Золотник Володимира Великого, X сторіччя

За словами науковця, хоча в Україні є закон про Реєстр рухомих пам’яток національного значення, але самого реєстру не укладено.

"Ми взагалі не маємо єдиної бази даних про те, чим є ті два мільйони експонатів вітчизняних державних музеїв, - я вже не кажу при приватні, - наголосив історик. - Ми не знаємо, що ми зберігаємо".

Львівський "Апостол" Івана Федорова - перша друкована книга в Україні

Організатори акції пропонують зацікавленим громадянам "обрати з числа вкрай важливих рухомих пам’яток справжні реліквії, клейноди, які гідні національного вшанування".

Голосування відбувається на некомерційному сайті credo.ua.

Наразі можна проголосувати за:

- перший "Кобзар" Шевченка 1840 року видання;

- знайдений недавно на Хортиці (Запоріжжя) меч, який міг належати князю Святославу;

- перші руські монети з тризубом київського князя Володимира Великого;

- золоту пектораль IV ст. до н.е. із скіфського поховання на Дніпропетровщині;

- найдавніші з відомих історикам музичні інструменти з Мізинської стоянки (Чернігівщина) епохи палеоліту;

- Пересопницьке євангеліє 1550-х років (один із перших перекладів Святого письма cтароукраїнською мовою);

- "Апостол" 1574 року (перша друкована книга на території нинішньої України) та інші артефакти.

Можна також запропонувати свій варіант.

Перший у світі музичний ансамбль, Мізинська стоянка. Частину інструментів можна було побачити на виставці "Велике і величне" в МА

За результатами голосування буде організовано всеукраїнську виставку національних реліквій. Інформацію про них обіцяють донести до "якнайширших верств населення".

Також організатори спільно з музейними фахівцями обіцяють запровадження європейських норм зберігання та реєстрації пам’яток національного значення, "інакше наша спадщина знову опиниться у нових Межигір’ях".

Фрагмент Скіфської пекторалі, золото 958-ї проби

"Роками музейники б’ються за європейський стандарт електронних баз обрахунку, - зазначив Галушко. - Звісно, що у кожному музеї існують роздруковані на машинці сторінки з переліком того, що є у фондосховищах. Але про їхній зміст мало кому відомо".

Організатори проекту: фонд "Україна-ЮНЕСКО", Наукове гуманітарне товариство, Український центр розвитку музейної справи.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.