Спецпроект

Харківський літмузей відкрив розважальний центр для дітей

Харківський літературний музей відкрив дитячий освітньо-розважальний центр "Книга", орієнтований на дітей та підлітків.

Основна ідея центру – відкрити книгу для дітей, дати їм відчути радість читання, повідомляє Літакцент.

У центрі музейні педагоги  використовуватимуть новітні освітні методики, щоби навчити розуміти художній текст та показати, що сучасні музеї – це цікавий спосіб дозвілля.

Освітній центр – невелике за площею, добре обладнане приміщення, що вміщатиме до 15 відвідувачів одночасно. Музейні інтерактивні заняття будуть розраховані як на групові відвідування і роботу з педагогом, так і на індивідуальні відвідини родин із дітьми.

Найближчим часом в освітньому центрі відкриються та працюватимуть виставки:
•    червень – серпень  "Гарячий тур довкола світу: видатні твори дитячої літератури";
•    вересень – листопад "Музейон: цікавіше, ніж просто література";
•    грудень  2014 р. – січень 2015 р. "Різдвяні янголи".

Перша з виставок (своєрідний фантастичний портал – спосіб переміщення у просторі й часі) запропонує здійснити подорож навколо світу у реальні країни Європи, Азії, Америки, Австралії, Африки та дізнатися про місцевих письменників, їхні твори для дітей.

Побачити, які хатки на даху стокгольмських будинків надихнули Астрід Ліндгрен поселити в них Карлсона, або погуляти у парку "Пазлвуд", завдяки якому існує літературне Середземʼя Толкієна.

Книга відкриє можливість подорожувати не тільки в реальні країни – кінцевим пунктом призначення можуть бути Нарнія або Мумідол, Країна Див або Небутляндія, і ще безліч художніх світів, що зʼявилися завдяки письменникам.

Через книгу відвідувачі здійснюватимуть і мандрівки в часі – до дніпровських плавнів часів Запорізької Січі або в лицарську Європу.

На дітей 6-12 років чекають від понеділка до суботи з 10:00 до 18:00 за адресою: Харків, вул. Фрунзе, 6 (метро "Пушкінська").

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.