У Першу світову бездержавні українці воювали один з одним - Порошенко

Під час Першої світової війни майже вся територія України, розділена між ворогуючими імперіями, стала театром бойових дій, а українці змушені були воювати у складі регулярних армій держав по різні боки фронту.

Про це йдеться у зверненні президента Петра Порошенка з нагоди 100-річчя від початку Першої світової війни.

"Важливий урок, який мусимо винести із кривавих подій початку минулого століття, полягає в тому, що лише незалежна, соборна та сильна держава є запорукою від братовбивчого протистояння у чужих війнах", - наголосив глава держави.

За словами Порошенка, нині українці знову змушені збройно обороняти незалежність від зовнішніх зазіхань, ламати імперські плани іншої країни.

"Переконаний, що українці з притаманними їм волелюбством і патріотизмом зуміють відстояти свою державу, відновити та захистити її територіальну цілісність, - зазначив президент. - Ми прагнемо й надалі розбудовувати власну країну - рівноправного члена великої європейської родини, яка, пройшовши крізь полум'я воєн та інші лихоліття, вибрала шлях єднання, миру, демократії і прогресу".

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Три історії кохання Першої світової в Україні

Перемишль - фортеця, за яку гинула половина Європи. ЕКСКУРСІЯ

Під Бродами знайшли фронтову ванну Першої світової. ФОТО

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

Аерофотозйомка часів Першої світової війни. ФОТО

Танкіст Великої війни малював битви, в яких брав участь. ФОТО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Помер останній ветеран Першої світової війни. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.