На Харківщині хочуть вшанувати загиблого в АТО офіцера

У смт. Близнюки Харківської області можуть назвати вулицю та встановити меморіал на честь капітана Збройних сил України Миколи Топчія, який загинув 2 травня під час АТО в Слов’янську.

Таке рішення прийняла сесія селишної ради, розглянувши звернення Українського інституту національної пам'яті, повідомляє сайт УІНП.

Близнюківська селищна рада вирішила винести на розгляд громадських слухань, що відбудуться у травня 2015 року, питання щодо встановлення пам’ятника або пам’ятної дошки та перейменування однієї із вулиць на честь односельця Миколи Топчія.

Окрім того, рада порекомендувала управлінню освіти Близнюківської райдержадміністрації перший урок 1 вересня у школах присвятити вшануванню пам’яті загиблих захисників України.

Микола Топчій (01.07.1973, смт. Близнюки Харківської обл. – 02.05.2014, поблизу м. Слов’янськ Донецької обл.) – капітан ЗСУ, бортовий авіаційний технік 8-го армійського корпусу. Загинув у збитому з ПЗРК гелікоптері. Одружений, мав доньку 2004 р.н. Похований у рідному селищі.

Як відомо, в липні 2014 року мешканці Сєвєродонецька (Луганська область) запропонували перейменувати Радянську площу в центрі міста на честь полковника Національної гвардії Олександра Радієвського, який загинув під час звільнення сусіднього міста Лисичанськ.

Український інститут національної пам'яті звернувся до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях.

Інше за темою "Топоніміка"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.