Телеканал "Дождь" оштрафували за питання про блокаду Ленінграду

Замоскворецький суд Москви стягнув із російського телеканалу "Дождь" 200 тис. рублів (71 тис. грн) за позовом пенсіонерів із Санкт-Петербурга Боріса Івчєнка та Юрія Антонова.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Тим самим суд частково задовольнив позов, за яким пенсіонери просили стягнути з телеканалу 51 млн рублів як компенсацію моральної шкоди після запитання про блокаду Ленінграда.

"Дождь" оскаржуватиме це рішення суду.

"Вважаю, що це справа буде виграна відповідачем раніше в одному з вищих судів Російської Федерації, - зазначив адвокат телеканалу Генрі Рєзнік. - Це рідкісне беззаконня, я називаю це просто сваволею. Я вважаю, що воно [рішення] підказане міркуваннями, далекими від інтересів правосуддя".

Як відомо, в січні 2014 року телеканал "Дождь" розмістив на своєму сайті опитування "Чи потрібно було здати [німцям] Ленінград, щоб зберегти сотні тисяч життів?".

Постановка питання викликала широке обговорення. Депутати Петербурга запропонували прокуратурі закрити телеканал. Опитування засудили і в Держдумі, за закриття каналу висловилися представники телекомунікаційної галузі. Пізніше "Дождь" вибачився за своє питання.

Також: "Поляки дискутують, чи потрібно було повставати проти німців"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.