Спецпроект

"Йолку" на Майдані треба зберегти для музею - Інститут нацпам'яті

Каркас ялинки, що стоїть на Майдані Незалежності у Києві, необхідно зберегти як артефакт для майбутнього музею Майдану.

Про це повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

11 серпня УІНП звернувся з офіційним листом до київської мерії з проханням забезпечити збереження і музеєфікацію "Йолки" (каркасу штучної ялинки з прапорами та плакатами, які мають стосунок до Революції Гідності).

За словами заступника директора УІНП Олександра Зінченка, недобудована майданівська "йолка" стала своєрідним символом Євромайдану, адже розгін 30 листопада відбувся під приводом встановлення новорічної ялинки, а віче 1 грудня розпочалося із її захоплення мітингувальниками.

"Каркас ялинки перетворився на символ незгоди із режимом Януковича, - зазначив Зінченко. - Ці артефакти є важливими для української національної пам’яті та мають бути збережені для нащадків".

Як відомо, у лютому 2014 року Національний художній музей висловив бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники на Майдані. Зараз ця катапульта вже отримала охоронний документ від НХМУ і перебуває на території музею.

У липні 2014 року активісти пропонували київській владі музеєфікувати всю територію сутичок із "беркутом", поклавши замість вибитої з тротуарів бруківки плитку іншого кольору.

Створений у 2006 році Український інститут національної пам'яті був центральним органом виконавчої влади. У 2010 році президент Янукович ліквідував УІНП, натомість створено науково-дослідну установу з аналогічною назвою у структурі Кабміну. 

У колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи аналоги Інституту національної пам'яті мають право здійснювати не тільки наукову, але й слідчу та люстраційну діяльність. Водночас в управління цим установам передані архіви спецслужб часів соціалізму.

У липні 2014 року установі повернули статус центрального органу виконавчої влади. Відтепер УІНП не лише вивчатиме минуле, але й здійснюватиме державну політику.

Інше за темою "Майдан"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.