"ЙОЛКУ" З МАЙДАНУ ПЕРЕДАДУТЬ У МУЗЕЙ

Один із символів Євромайдану – недобудований каркас новорічної ялинки – передадуть у музей Майдану.

Про це "Українській правді" розповів радник київського мера Дмитро Білоцерківець.

За його словами, розбирати новорічну ялинку почнуть уже в четвер о 10 ранку.

Спочатку із неї знімуть усі прапори, а потім почнуть демонтувати залізний каркас.

Як розповів радник Кличка, виявилось, що "йолка" не стоїть на балансі у жодної структури.

Він також розповів, що сцену, яка стоїть біля Головпоштамту, перенесуть до стели Незалежності.

Як відомо, у серпні 2014 року Український інститут національної пам'яті звернувся з офіційним листом до київської мерії з проханням забезпечити збереження і музеєфікацію "Йолки" (каркасу штучної ялинки з прапорами та плакатами, які мають стосунок до Революції Гідності)

У лютому Національний художній музей висловив бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники на Майдані. Зараз ця катапульта вже отримала охоронний документ від НХМУ і перебуває на території музею.

У липні активісти пропонували київській владі музеєфікувати всю територію сутичок із "беркутом", поклавши замість вибитої з тротуарів бруківки плитку іншого кольору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.