У Криму заборонили вшановувати жертв Гітлера і Сталіна

Так звана "влада Сімферополя" заборонила кримським татарам проводити жалобний мітинг на честь Загальноєвропейського дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму 23 серпня.

Про це повідомляє BBC із посиланням на керівника секретаріату Меджлісу Дилявера Акієва.

У документі про заборону заходу "мерія" Сімферополя аргументує свою відмову спекотною погодою.

"Проведення заявленого публічного заходу може негативно вплинути на стан здоров'я учасників мітингу, - заявили у "мерії", - і викликати загострення хронічних захворювань, а в ряді випадків призвести до перегріву організму і різкого погіршення самопочуття".

За словами Акієва, "влада" Сімферополя порадила Меджлісу провести цей мітинг у приміщенні.

Як відомо, у червні 2014 року окупаційна влада Сімферополя відмовила Меджлісу у проведенні Дня кримськотатарського прапора в центрі міста.

У травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму — міжнародний день пам'яті жертв тоталітарних ідеологій сталінізму та націонал-соціалізму.

Відзначається у країнах Європейського Союзу щорічно 23 серпня - в день підписання пакту Молотова-Ріббентропа (1939 рік), що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів і зрештою призвів до Другої світової війни.

Також: "Росія попросила не порівнювати СРСР і Третій рейх"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.