Американський індус хоче реабілітувати свастику. ФОТО

Молодий американський дизайнер, індус за походженням, Синьджун Вессін вважає своїм обов'язком реабілітувати свастику.

Про це повідомляють Євроньюс.

Щоб нагадати про "давній індуський символ миру", він вирішив продавати он-лайн футболки із комічним зображенням свастики: наприклад, у вигляді пончиків із глазурованою поливою.

Зображення видозмінюються, але завжди, в тому чи іншому вигляді, присутня свастика у супроводі тексту: "Якщо вас це ображає… вам потрібен урок історії".

Докладніші пояснення він дав на сторінках газети "The Atlantic": "Потрібно звільнити цей символ від ненависті, з якою його пов‘язують, і пригадати його позитивну енергетику".

 

Молодий художник піддає творчому осмисленню свастику, коріння якої сягає багатьох давніх культур – зокрема, Китаю та Індії, маючи на меті "спонукати людей бути більш чутливими та толерантними".

До Другої світової війни свастика була сакральним символом, знаним в індуїстських та буддистських культурах протягом тисячоліть.

На початку 20 століття жіноча хокейна команда Едмонтона навіть оздобила ним свої футболки і прибрала назву "Едмонтонська свастика", повідомляє французький веб-сайт Slate.fr.

Проте після того, як Третій рейх "привласнив" свастику, вона цілковито втратила тисячолітнє смислове навантаження як символ миру і перетворилась на символ жаху.

"Залишається відкритим питання про урок історії: кому він потрібен більше? - заявляють журналісти "Євроньюс". - Та й інших, альтернативних, символів миру не бракує".

Інше за темою "Символіка"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.