"Тисяча років польських євреїв" - виставка у Варшаві

28 жовтня 2014 року в Варшаві, в Музеї історії польських євреїв Polin, відкриється виставка про долю етнічної групи, яка практично зникла, але залишила глибокий слід.

Ідея виставки - подорож  від часів середньовіччя до сьогодення.

Відвідувачі знайдуть відповіді на питання: яким чином євреї потрапили до Польщі?

Яким чином Польща стала центром єврейської діаспори та домівкою для найбільшого в світі єврейської спільноти, як перестала нею бути, та й як відроджується життя діаспори нині?

Польська єврейська родина Шлема, члени якої зникли під час Голокосту

Виставка складається з восьми галерей і буде представлена на 4 тис. квадратних метрів, представляючи спадщину та культуру польських євреїв, які й досі залишаються джерелом натхнення для Польщі й всього світу.

Виставка розроблена групою міжнародних вчених та кураторів під керівництвом Барбари Кіршенблатт-Гімблетт (Barbara Kirshenblatt-Gimblett).

Виставка відкриється у вівторок 28 жовтня о 19:00. 

Адреса Музею історії польських євреїв: Варшава, вул. Анєлевіча (Anielewicza), 6.

Читайте також:

"Молодість" показує польський фільм про львівських євреїв. ВІДЕО

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

"Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної

Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.