"Тисяча років польських євреїв" - виставка у Варшаві

28 жовтня 2014 року в Варшаві, в Музеї історії польських євреїв Polin, відкриється виставка про долю етнічної групи, яка практично зникла, але залишила глибокий слід.

Ідея виставки - подорож  від часів середньовіччя до сьогодення.

Відвідувачі знайдуть відповіді на питання: яким чином євреї потрапили до Польщі?

Яким чином Польща стала центром єврейської діаспори та домівкою для найбільшого в світі єврейської спільноти, як перестала нею бути, та й як відроджується життя діаспори нині?

Польська єврейська родина Шлема, члени якої зникли під час Голокосту

Виставка складається з восьми галерей і буде представлена на 4 тис. квадратних метрів, представляючи спадщину та культуру польських євреїв, які й досі залишаються джерелом натхнення для Польщі й всього світу.

Виставка розроблена групою міжнародних вчених та кураторів під керівництвом Барбари Кіршенблатт-Гімблетт (Barbara Kirshenblatt-Gimblett).

Виставка відкриється у вівторок 28 жовтня о 19:00. 

Адреса Музею історії польських євреїв: Варшава, вул. Анєлевіча (Anielewicza), 6.

Читайте також:

"Молодість" показує польський фільм про львівських євреїв. ВІДЕО

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

"Українсько-єврейська зустріч". Наші історії неповні одна без одної

Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.