АНОНС. Виставковий проект: "Творчість свободи: (р)еволюційна культура Майдану"

Музей Івана Гончара в рамках ініціативи "Музей Свободи / Музей Майдану презентує інтерактивний виставковий проект: “Творчість свободи: (р)еволюційна культура Майдану”".

Активісти, музейники, представники громадських організацій та органів державної влади об’єднали свої зусилля задля збереження пам’яті про ці події та розвитку громадських практик, започаткованих революцією Гідності. Так виникла ініціатива "Музей Свободи / Музей Майдану".

Програма проекту передбачає дискусійні зустрічі, кінопокази, концертні виступи, перфоманси і флешмоби, сліповери, майстер-класи, презентації видань і громадських ініціатив, виготовлення дітьми медіа-продукту, збір експонатів та ідей для майбутнього Музею Свободи / Музею Майдану, підтримку воїнів у зоні АТО.

В інтерактивному експозиційному просторі будуть представлені зворушливі історії та автентичні об’єкти: від барикадного хенд-мейду до унікальних артефактів на кшталт прапорів і слоганів з "Йолки", Різдвяної шопки, 10-метрового панно, "лампочки Молотова", "бімби". Охочі зможуть пройти віртуальний тур "Майдан 3D" та поринути у революційний мелос, ділитися спогадами на "Сцені історій", залишати думки та відчуття на стіні "Голосів відвідувачів", листуватися через Пошту Майдану, пізнавати нове у Бібліотеці Майдану…

Захід відбудеться за підтримки медіа проекту MYMEDIA та Благодійного фонду "ДАР", за партнерства з Міністерством культури України, Департаментом культури КМДА, Постійної комісії Київської міської ради з питань культури та туризму, Українським інститутом національної пам’яті, Музеєм історії міста Києва, Меморіальним комплексом "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років", ПРО.МОВОЮ, Мистецькою Сотнею, Спілкою художників Українського дому, Бібліотекою Майдану, Поштою Майдану, АТ "Оболонь", компанією РОСА.

Відкриття – 28 листопада 2014 року, о 17.00,

в Музеї Івана Гончара (Київ, вул. Лаврська, 19)

Більше про події на: www.honchar.org.ua, www.facebook.com/honchar.museum, www.facebook.com/pages/Музей-Майдану.

Куратор проекту: Ігор Пошивайло

Арт-куратори: Влодко Кауфман, Катерина Ткаченко

Детальніша інформація: (044)288-92-68, 360-90-77 / honchar_museum@ukr.net /

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.