В 1941-45 роках загинули 26,6 млн громадян СРСР - Міноборони РФ

"Загальні людські втрати СРСР у Великій вітчизняній війні" склали 26,6 млн осіб, із них "безповоротні військові втрати" - майже 12 млн.

Такі дані навів начальник управління Міноборони РФ з увічнення пам'яті загиблих під час захисту вітчизни Владімір Попов, повідомляє Інтерфакс.

"Безповоротні втрати військ і сил армії і флоту склали майже 12 млн військовослужбовців. Пропали безвісти і потрапили в полон 4,5 млн осіб, з полону повернулися на батьківщину 1,8 млн", - розповів Попов.

Він додав, що на примусові роботи з окупованих радянських територій до Третього рейху насильно було "викрадено 5,3 млн осіб, з них 2,2 млн загинуло".

За його словами, в роки німецько-радянської і радянсько-японської війни (1941-45 рр.) загальні безповоротні людські втрати Радянського Союзу - військовослужбовців і цивільного населення - склали 26,6 млн людей.

Попов також зазначив, що через Червону Армію та інші силові структури пройшли 34,5 млн радянських громадян. Постійно в діючій армії перебували (воювали на фронті) 5-6,5 млн осіб.

Нагадаємо, у травні 2014 року Інститут історії України Національної академії наук навів дані про кількість українців у лавах Червоної армії - 6-7 млн із загальної кількості 34,5 млн.

Кожен другий (3,5 млн) із українців у лавах ЧА загинув, а кожен другий із тих, хто вижив, став калікою. Приблизно третина від цифри військових втрат СРСР, озвученої Поповим.

Тоді ж повідомлялося про загальні втрати населення Української РСР внаслідок Другої світової війни (1939-1945 рр.) - 13-13,5 млн осіб. Приблизно половина від цифри загальних втрат СРСР, озвученої Поповим.

На примусові роботи до Третього рейху було вивезено близько 2 млн українців.

Як відомо, у грудні 2010 року тодішній прем'єр-міністр РФ Владімір Путін заявив, що найбільших утрат у війні з нацизмом зазнала Росія - "більше 70%" від усіх радянських жертв. Тоді ж Путін заявив, що Росія перемогла б у Другій світовій війні навіть без допомоги України.

У відповідь українські ветерани нагадали Путіну, що з 15 фронтів ЧА більше половини були очолювані українцями за походженням, а кожен п'ятий із 11 тисяч Героїв Радянського Союзу часів війни - українець, при цьому один із трьох тричі Героїв СРСР -  українець Іван Кожедуб.

ТАКОЖ: "Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти"

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.