Спецпроект

Конкурс наукових робіт про Голодомор. Перша премія - 5 тисяч

Міжнародний конкурс наукових робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка запрошує до участі студентів, аспірантів і молодих науковців.

Про це ІП повідомили організатори конкурсу.

Подружжя літераторів – Лідія Коваленко (1936-1993) і Володимир Маняк (1934-1992) – присвятили себе реалізації масштабного проекту збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Голодомору 1932-1933 рр.

Життя обох дослідників трагічно обірвалося. В пам’ять про них започатковується міжнародний міждисциплінарний конкурс наукових робіт для молоді.

Винагороди переможцям: диплом 1-го ступеня – 5 тис. грн. диплом 2-го ступеня – 3 тис. грн. диплом 3-го ступеня – 2 тис. грн.

Мета конкурсу – формування міждисциплінарного інтелектуального середовища та активізація наукової діяльності молоді.

Тематичний напрям конкурсних робіт – порівняльний аналіз Голодомору та інших проявів голодотворної політики імперських і тоталітарних урядів, з’ясування спільного/відмінного у трагедіях різних народів і націй.

Оголошення результатів конкурсу міжнародними експертами і нагородження переможців відбудеться до 15 червня 2016 р.

На конкурс подаються лише оригінальні наукові роботи.

 Вимоги до оформлення та інші деталі

Наукові роботи на конкурс надсилайте електронною поштою на адресу holodomor.center@gmail.com до 1 травня 2016 року.

Партнери: історичний факультет КНУ ім. Шевченка, кафедра історії НаУКМА, кафедра історії НТТУ "КПІ", інститут історії та права Миколаївського НУ ім. Сухомлинського, кафедра політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, Національний музей історії України у Другій світовій війні; Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.