Фільм "Легіон" про УГА виклали в інтернет. ВІДЕО

Документально-художній фільм Тараса Химича "Легіон. Хроніка Української Галицької армії 1918-1919" відтепер можна переглянути в Мережі.

Як і обіцяли автори картини, її виклали для вільного перегляду на YouTube

"Легіон. Хроніка Української Галицької армії 1918-1919" - це новий погляд на УГА. Документально-ігровий фільм знятий яскраво, динамічно, відверто. Неоднозначна історія тих років показана з точок зору всіх сторін-учасиць - цей баланс допоможе поглянути на події 1918-1919-х по-новому. Сюжетна лінія створена на основі спогадів очевидців.

Режисером стрічки є Тарас Химич, відомий документальними фільмами у стилі Discovery, присвяченим "першим совітам" на Західній Україні ("Золотий вересень: хроніка Галичини"), проголошенню незалежності Карпатської України ("Срібна Земля") та боротьбі Української Повстанської армії ("Хроніка УПА: 1942-54").

Автором сценарію є кандидат історичних наук Олександр Пагіря.

Творці фільму наголошують, що це - перший в Україні документальний фільм, знятий з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K, що забезпечує підвищену чіткість зображення. Над фільмом працювала команда Львівської студії "Invert pictures".

Прем'єри стрічки вже відбулися у Львові та Києві.

Дивіться також:

Як галичани проголосили державу. ФОТО

Свято злуки 22 січня 1919 року. Унікальні ФОТО

Лідер ЗУНР Петрушевич міг стати президентом усієї України

В Інтернет виклали документи Української Галицької армії

Враження галичанина від подорожі по Наддніпрянщині. 1911 рік

Реконструкція боїв між українцями та поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Серпень 1919 року. Як армія ЗУНР допомагала Петлюрі визволяти Київ

Союзна держава. Олег Павлишин про дружбу УНР та ЗУНР

"Ланцюг єднання" Київ-Львів 1990 року. ФОТО

Інші матеріали за темою "ЗУНР"

І. Б.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.