АНОНС: Як покращити закони про реабілітацію жертв політрепресій

У Києві відбудеться круглий стіл за участі народних депутатів, чиновників, громадських та наукових діячів щодо вдосконалення законодавства про реабілітацію жертв політичних репресій.

Захід є спільною ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Українського інституту національної пам’яті і Лабораторії законодавчих ініціатив, та проводиться у партнерстві з Групою політики національної пам’яті РПР та Центром дослідження визвольного руху.

Під час заходу буде обговорено проект закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні".

До участі у круглому столі запрошуються народні депутати України, представники органів державної влади і органів місцевого самоврядування, громадських організацій, наукового середовища.

12 травня, четвер, 14.00

Місце: м. Київ, вул. Грушевського 18/2, кімн. № 12

Реєстрація на круглий стіл триває до 10 травня за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1btx5dQttJqhoo8d-ulAaOmgxbLLjm0NplamDO30DjhE/viewform

Контакти: Тетяна Чернуха +380990048906t.chernukha@laboratory.kiev.ua

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.