Спецпроект

Сенат Польщі закликає встановити день пам'яті "геноциду, вчиненого українськими націоналістами"

У постанові сенатори закликають польський Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 роках".

Верхня палата польського парламенту – Сенат, 7 липня ввечері ухвалила постанову щодо "Волинської трагедії", повідомляє BBC.

Зауважується, що обговорення викликало жваві суперечки.

60 сенаторів проголосували "за", а 23 – "проти".

Рішення щодо цього питання має ухвалити Сейм.

Розгляд там мав відбутись 11 липня, проте його перенесли на пленарний тиждень 19-22 липня.

У Польщі вважають 11 липня 1943 року кульмінацією кривавих подій на Волині.

У постанові Сенату вказується, що внаслідок "волинської трагедії" загинули понад сто тисяч громадян Речі Посполитої. У цих смертях звинувачують ОУН та УПА.

Українські історики називають ті події обопільними етнічними чистками, в яких загинули тисячі поляків та українців.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія":

"ЗРАДА" у Сеймі: польський парламент дискутує про Волинь. 20 цитат

ПОЛЯКИ ПРОСЯТЬ В УКРАЇНЦІВ ВИБАЧЕННЯ ЗА ІСТОРИЧНІ КРИВДИ

УКРАЇНЦІ ЗНОВУ ПРОСЯТЬ ПРОЩЕННЯ ЗА ВОЛИНЬ

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.