АНОНС: У Харкові відкриють виставку про Варлама Шаламова й обговорять злочини комунізму

13 вересня в Харкові відбудеться публічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину" з нагоди експозиції документальної банерної виставки "Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов".

Дискутанти підніматимуть такі питання: 

1. Злочин без кари: чи потрібна сьогодні правова кваліфікація злочинів радянського комунізму?
2. Кара без злочину: короткий огляд політичних репресій в радянській Україні – чи слід про них сьогодні пам’ятати?
3. Чи був спротив у ГУЛАГу?
4. Чи маємо сьогодні право на правду? Сучасна ситуація з доступом до архівних документів про політичні репресії
5. Що таке декомунізація? Чи достатньо реалізації ухвалених законів?
6. Якою має бути політика пам’яті в сучасній Україні?

Спікери: Євген Захаров, Олена Донська, Ігор Черніченко

Варлам Тихонович Шаламов – першокласний прозаїк і поет, один з найвідоміших, поряд з Олександром Солженіциним, письменником радянського ГУЛАГу, автор відомих "Колимських оповідань". У його долі завжди була присутня і, як незрима нитка, зв’язувала воєдино всі етапи його життя, висока поезія.

Ця "нитка" виявилася напрочуд міцною, а його доля – найвищою мірою повчальною. Він не просто вижив у ГУЛАГу, що саме по собі слід вважати дивом, не тільки не зламався, але і зміг в повний голос розповісти приголомшуючу правду про життя в нелюдських умовах.

Вівторок, 13 вересня, 14:30


Місце: Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка (пров. Короленка, 18), к. 22 (2-й поверх, Соціокультурний центр).

Виставка експонуватиметься у к. 19 (2-й поверх, Великий читальний зал) до кінця вересня.

Організатори: Берлінський літературний дім, Харківська правозахисна група, приватна гімназія "Очаг", Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка.

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.