Спецпроект

АНОНС: Журналістам пропонують позмагатися за "Приз Гарета Джоунза" за найкращу статтю про Голодомор

З 3-го жовтня по 25-го листопада 2016 року, проводиться конкурс для українських журналістів "Приз Гарета Джоунза".

Конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичної статті на тему: "Гарет Джоунз – Голодомор – Боротьба". Основна тема – це боротьба, боротьба за виживання, проти колективізації, вилучення харчів, повстання тощо. Організатори умисно залишили тему доволі широкою.

Метою Конкурсу є сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Приз становить 3 000 доларів США, які за рішенням журі Конкурсу можуть надаватись одному учаснику Конкурсу або кільком. Призовий фонд Конкурсу утворений завдяки приватним благодійникам.

Прислати свою статтю українською мовою для участі в Конкурсі може будь-який український журналіст. Поняття "журналіст" журі Конкурсу трактуватимуть широко. 

Статті надані для участі в конкурсі оцінюватимуться за критеріями:

- аналітично-публіцистичні якості,
- оригінальність,
- переконливість,
- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Рекомендований обсяг статті - 1500 слів. Але розмір статті не належить до критеріїв за якими оцінюватимуть статті.

Надсилати роботи, виконані згідно з умовами Конкурсу, слід на електронну скриньку garethjonesprize@gmail.com

Кінцевий термін подачі робіт – п’ятниця, 24:00, 25 листопада 2016 року.  

Детальніше з усіма умовами Конкурсу можна ознайомитися за лінком.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.