Вікіпедія відзначає 60-річчя Угорської революції тематичним тижнем написання статей

Вікіпедія відзначає 60-ту річницю угорського антикомуністичного повстання 1956 року Єдиним міжнародним вікітижнем з написання статей на тему історії Угорської революції.

Про це повідомляє сайт української Вікіпедії.

У ці дні в Угорщині відзначають 60-ту річницю Угорської революції — антикомуністичного повстання 1956 року. Воно спалахнуло 23 жовтня, а 4 листопада було жорстоко придушене радянськими військами. Масові демонстрації, які почались із виступів студентів у Будапешті, вимагали проведення в країні демократичних перетворень.

23 жовтня угорці святкують День Республіки. А редактори Вікіпедії з країн Центральної та Східної Європи вирішили підтримати своїх угорських побратимів Єдиним міжнародним вікітижнем.

Адміністрація вільної енциклопедії закликає всіх охочих долучатися до написання статей у рамках тематичного тижня. Перелік статей, які можна написати або доповнити, доступний на сторінці сайта.

 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.