Проспекту Івасюка - бути. КМДА виявила численні накрутки в голосуванні

Київська міська державна адміністрація рекомендувала внести на засідання Київради пропозицію перейменувати проспект Героїв Сталінграда на проспект Володимира Івасюка.

Про це "Історичній правді" повідомило джерело в КМДА. 

Протистояння прихильників і противників перейменування точилося протягом кількох місяців. Онлайн-голосування на сайті КМДА, що тривало з 18 серпня по 18 жовтня цього року, завершилося результатом 737 "за" і 765 "проти".

Однак перевірка IP-адрес показала, що противники нової назви застосовували технології накрутки голосів. Із низки IP-адрес було віддано по 20-30 голосів, в той час, як кожен користувач мав право лише на один голос.

Загалом біля 200 голосів "проти" виявилися фальшивими. Відповідно, під час остаточного підрахунку їх не враховували, а отже голосів за нову назву імені Івасюка виявилася більшість.

Остаточно перейменування повинне бути затверджено засіданням Київської міської ради.

ДОВІДКА:

Володимир Івасюк (1949-1979) - один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність в СРСР і світі.

18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія - самогубство - підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер

1971: мюзикл Івасюка "Червона Рута" (ВІДЕО)

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.