У Львові ОДА перетворили на блокпост. Реконструювали події Листопадового зриву 1918 року. ФОТО

Військові реконструктори Української Галицької армії відтворили лінію фронту між українськими та польськими формуваннями під час боїв у перших числах листопада 1918 року.

Захід організувало "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять" на площі перед Львівською обласною держадміністрацією, повідомляє "Вголос". Дійство являло собою реконструкцію позицій українських вояків із блок-постами, загородженнями, артилерією, броньовиками, а також польовою кухнею й тиловими об’єктами.

 

"Ми відтворюємо події 1 листопада 1918-го року, коли Січові Стрільці зайняли у Львові стратегічні об’єкти: вокзал, головну пошту, міську раду. Тож, тримаємо позиції. Це щорічний захід нашого товариства. Цього року трохи не вдалося зробити бій Січових Стрільців із польськими жовнірами. Але загалом люди підходять, цікавляться, фотографуються", - розповів учасник реконструкції Михайло.

 

Листопадовий зрив - збройне повстання з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у Львові, організоване Українською національною радою силами Українських Січових стрільців на чолі із сотником Дмитром Вітовським з метою встановлення української влади у Східній Галичині.

У ході повстання нейтралізовано німецькі й австрійські військові частини, захоплено головні адміністративні установи, розпочалася організація державного апарату. Австро-угорський період у житті Галичини скінчився, було встановлено владу Західно-Української народної республіки.

 

Майже відразу українцям поставили опір місцеві польські загони, які прагнули приєднання міста і всієї Східної Галичини до нововідновленої Польської держави. Бої за столицю ЗУНР набули форми позиційних, коли лінія фронту проходила крізь вулиці.

 

Українці утримували центральну і східну частини міста включно з Високим Замком і станцією Львів-Підзамче. Польські загони окопалися на заході, захопивши головних залізничний вокзал.

Під тиском польських підкріплень, які постійно прибували з Центральної Польщі, в ніч на 22 листопада частини УГА змушені були залишити Львів.

Дивіться також:

Листопадовий зрив та створення ЗУНР

Свято злуки 22 січня 1919 року. Унікальні ФОТО

Лідер ЗУНР Петрушевич міг стати президентом усієї України

Реконструкція боїв між українцями та поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Серпень 1919 року. Як армія ЗУНР допомагала Петлюрі визволяти Київ

Союзна держава. Олег Павлишин про дружбу УНР та ЗУНР

"Ланцюг єднання" Київ-Львів 1990 року. ФОТО

Документи військового міністерства ЗУНР

Інші матеріали за темою "ЗУНР"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.