В Інтернеті збирають підписи за пам’ятник Бандері в Києві

3 січня на сайті Київради з’явилась електронна петиція із закликом встановити в центрі столиці пам’ятник Провіднику ОУН Степану Бандері.

Ярослав Шевчук, який зініціював петицію, переконаний, що монумент повинен постати на місці зруйнованого в 2013 році пам’ятника Леніну.

"З метою націонал-патріотичного виховання української молоді, пропоную встановити пам’ятник Степану Бандері на місці поваленого пам’ятника Леніну, який знаходився на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, перед Бесарабською площею. Степан Бандера являє собою символ незламного духу та безмежної відданості ідеї боротьби за українську державність. Пам’ятник Бандері стане культовим місцем у Києві для усіх свідомих українців, а також нагадуванням противникам України, що Київ – це є українське місто", – йдеться у пропозиції.

Щоби потрапити на розгляд міської влади, петиція має зібрати 10 тисяч підписів за 3 місяці. Станом на 13:25 6 січня зібрано 442 підписи.

Як КГБ вбив Степана Бандеру

Вождь ОУН у німецьких тюрмах і концтаборах

Історик Микола Посівнич: "Культ Бандери створили його опоненти"

"Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939-1959)"

Бандера і Ровецький. Вороги, яких концтабір зробив союзниками

Як радянська влада убила батька Степана Бандери

Всі матеріали ІП за темою "Бандера"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.