В'ятровича символічно "поховали" на порозі Інституту нацпам'яті. ФОТО

Сьогодні зранку невідомі поклали біля входу в Український інститут національної пам'яті траурний вінок із підписом "В'ятрович Володимир Михайлович".

Фото вінка опублікував сам Голова УІНП на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

За його словами, ці знімки йому, його колегам та членам родини надіслали в коментарях до дописів неназвані особи. 

На вінку також надруковані роки життя "7.07.1977—9.05.2017". Якщо перша дата — реальний день народження Володимира В'ятровича, то друга — День перемоги над нацизмом.

Це дає підстави припускати, що мотиви авторів акції пов'язані з недавніми ініціативами УІНП перенсти вихідний день із 9 на 8 травня у відповідності до європейської практики.

"Але ж весну нічим не зіпсути, навіть штучними квітами  Тим більше, коли ідеї, що їх таким чином намагаються просунути ті, хто боїться говорити і може тільки нишком "лякати", - такі самі мертві", — прокоментував інцидент В'ятрович.

Останнім часом проти Володимира В'ятровича та Інституту, який він очолює, почастішали випадки провокацій.

16 лютого кілька молодиків накинулися на урядовця біля будівлі Інформаційної агенції "Укрінформ", коли той ішов на перед прес-конференцією за результатами про діяльність Інституту національної пам'яті за 2016 рік. Пізніше того самого дня поріг будівлі УІНП облили кров'ю з тельбухами, а на двері наклеїли наліпки "Славянская стража".

У ніч на 1 березня невідомі підпалили вхідні двері в будівлю, де розташований Інститут нацпам'яті. Ніхто не постраждав і серйозних ущкоджень майна теж не було.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.