АНОНС: У Львові – розмова на тему "Операція "Вісла": як її оцінити сьогодні?"

19 квітня до 70-ї річниці операції "Вісла" у Львові відбудеться публічна дискусія під назвою "Операція "Вісла": як її оцінити сьогодні?"

У рамках проекту "Історичні діалоги" дискутуватимуть історик Роман Грицьків, голова Світової федерації українських лемківських об'єднань Софія Федина та дослідник депортації й активіст організації "Молода Лемківщина" Тарас Радь.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

 

Під час розмови учасники заходу дискутуватимуть на теми:

- Операція "Вісла": "відплатна" акція чи послідовна політика?;

- Про що говорять ті, хто пережив депортацію?;

- Оцінка операції "Вісла" у контексті сучасного українсько-польського порозуміння;

- Депортоване населення і переселенці в сучасній Україні: Закерзоння, Крим, Донбас.

19 квітня, середа, 18.30

МІсце: книгарня "Є" (Львів, проспект Свободи, 7).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Операція "Вісла" (28 квітня – 28 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель

 --------

Читайте також:

"Остаточне вирішення української проблеми в Польщі"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.