АНОНС: В Києві виставковий проект "Vis-à-vis. Україна-Франція: 800 років після Анни"

Освітньо-виставковий проект "Vis-à-vis. Україна Франція: 800 років після Анни", що розкаже про місце України у загальноєвропейському культурному просторі, відкриється в рамках фестивалю "Анна фест".

Як пов’язані Шевченко та Делакруа, автор знакової для французів "Свободи на барикадах"? Які українські міста входили у ХІХ столітті до європейських туристичних турів? Як в один ряд із "Живописною Францією", "Живописною Швейцарією" і "Живописною Бельгією" стала "Живописна Україна"? Яким чином були пов’язані дві найвідоміші емансипантки свого часу – письменниці Марко Вовчок і Жорж Санд? Про це можна буде дізнатись, відвідавши "Vis-à-vis".

Проект окреслює місце України у загальноєвропейському культурному просторі, а також культурні зв’язки України і Франції, які розпочалися в ХІ столітті, коли київська княжна Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха І, ставши одним з найефективніших послів Київської Русі в середньовічній Європі і посівши важливе місце в історії взаємин франкомовного світу та Київської Русі-України. 

Організатор виставки, Національний музей Тараса Шевченка, продовжує свою лінію освітньо-виставкових дитячих проектів. Дитячий інтерактивний майданчик проекту – відображення процесу навчання та можливість засоціювати себе із дитиною в Україні та у Франції у ХІХ столітті, усі експонати розташовано на рівні очей дитини. 

Паралельно буде представлено найкращі науково-технічні розробки учнів-членів НЦ "Мала академія наук України" за 2015-2016 роки.

Відкриватиме виставку юних винахідників президент МАН Станіслав Довгий та представник ЮНЕСКО Жан-Поль Нгоме Абьяга, а також представники Міністерства освіти і науки України.

Очікуються представники дипломатичних місій Франції, Бельгії та Швейцарії.

27 травня – 13 червня

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 12)

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка, Третій міжнародний фестиваль мистецтв Anne de Kiev Fest, Національний центр Мала академія наук України. 

Відкриття 27 травня о 16:00. Вхід вільний.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.