У Києві відкрили виставку про музичне мистецтво української еміграції

На виставці представлені маловідомі широкому загалу архівні документи 1920–2000-х рр., що висвітлюють діяльність українських митців, колективів, музичних товариств у Польщі, Чехословаччині, Франції, Нідерландах, Австрії, Великій Британії, Німеччині, Швеції, Канаді, США та інших країнах світу.

 

7 червня у Київському міському будинку учителя відбулося відкриття документальної виставки Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) "З піснею через світ".

Організатори виставки прагнули показати українське музичне мистецтво західної діаспори ХХ століття як один із важливих чинників збереження національної ідентичності та його вплив на формування громадського, а згодом і політичного престижу українців у світі.

Відвідувачі мають змогу ознайомитися з документами про творчу діяльність одного із найвідоміших композиторів та диригентів ХХ століття О. Кошиця, завдяки якому українська пісня стала відома в світі й здобула визнання як унікальне художнє явище.

Вагомий внесок у популяризацію кобзарського мистецтва в українській діаспорі зробили такі відомі музиканти і бандуристи, як В. Ємець, який перший з кобзарів "перетнув світ" і з концертами української народної пісні здобув визнання в салонах Парижа, композитор-кобзар Г. Китастий – разом із всесвітньо відомою Капелою бандуристів імені Т. Г. Шевченка зміцнив і поглибив серед народів світу славу української пісні.

Експозиція також знайомить із музичними здобутками інших українських композиторів, диригентів, виконавців і співаків зі світовими іменами, зокрема Р. Придаткевича, П. Маценка, В. Моти.

Не маючи прямого зв’язку з Батьківщиною українські митці не лише зуміли зберегли всі цінності етнічної самобутності свого народу, але й примножили їх і передали молодшим поколінням.

Уперше на виставці демонструються архівні документи Диригентсько-учительських курсів (Канада) та інших осередків музичної освіти в діаспорі.

На окрему увагу заслуговують документи Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, які свідчать про значні зусилля, спрямовані на повернення в Україну музичного доробку українських митців Василя Безкоровайного, Володимира Луціва, Модеста Менцинського, Ігоря Стравінського та інших.

Відкриваючи захід директор ЦДАЗУ Ірина Мага, зокрема, відзначила, що, розвиваючи музичні традиції, українці за кордоном зробили неоціненний внесок у формування історичної пам’яті українського народу та популяризацію національної української ідеї.

У заході взяли участь представники Міністерства закордонних справ України, Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, державних архівних установ, музеїв, науковці, викладачі та студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка й інших вищих навчальних закладів, громадськість і ЗМІ. Також гостем заходу був Олександр Кошиць, родич композитора та диригента Олександра Кошиця.

Гармонійним доповненням урочистого відкриття виставки стали виступи студентів Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра.

Виставка працює у Київському міському будинку учителя (вул. Володимирська, 57) з 7 по 21 червня. Вхід вільний

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.