У Подільську на Одещині демонтували пам'ятник Котовському. ФОТО, ВІДЕО

В ніч із 9 на 10 червня в місті Подільську (колишньому Котовську) Одеської області демонтували пам'ятник червоному комкору та радянській іконі Громадянської війни Григорію Котовському.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на місцеві ЗМІ.

За словами джерела в Подільській міськраді, масивний монумент, що стояв у центральній частині міста, біля будівлі залізничного вокзалу, знесли вночі.

 

"Кажуть, така вказівка надійшла від керівництва, оскільки в найближчі дні до Подільська приїде новий голова Одеської обласної державної адміністрації Степанов. Може виникнути питання про невиконання "Закону про декомунізацію", — сказало джерело.

Крім того, в Подільську залишається в занедбаному стані мавзолей Котовського — один з трьох на території пострадянського простору (два інших — загальновідомий Володимира Леніна в Москві, а також медика Миколи Пирогова у Вінниці).

У вересні 2016-го депутати міської ради Подільська ухвалили рішення поховати останки Григорія Котовського, які зберігаються в мавзолеї в центрі міста. Прах Котовського мали перенести на міське кладовище №1, проте рішення досі не виконане.

Котовськ перейменували на Подільськ разом із низкою населених пунктів у 18 областях 12 травня 2016 року в рамках декомунізації.

Дивіться також:

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.